Заробіток для студентів під час літньої путини червоної риби на Сахаліні
Для кожного студента тема грошей і заробітку завжди нагальна, втім, як і для мене. Я вчуся в Уссурійському державному педагогічному інституті (Приморський край). В минулому році ще під час шкільній практиці, в березні місяці, мій товариш поділився зі мною ідеєю як можна підзаробити влітку. Його ідея полягала в поїздці влітку (на весь серпень) на путіну на Сахалін.
Я і раніше чув про це, але як то не приміряв даний варіант заробітку по відношенню до себе, загалом, не замислювався. Так і в цей раз чомусь поставився до його ініціативи дещо скептично. Справа в тому, що він все розписав мені дуже райдужних тонах: проїзд на поїзді (через Татарську протоку на залізничній переправі) туди і назад сплачується наймачем, також надається житло і безкоштовне харчування і найголовніше можливість заробити до 50 тисяч рублів за 22 дні. Можливо, я так би й забув про його пропозицію, але через місяць він мені знову про нього нагадав. Він хотів поїхати, але одному йому було боязко.
Перевіривши самостійно його джерело інформації, будучи по натурі романтиком, та ще і географом (поки ще не дипломованим) в додачу я погодився поїхати на путіну. Зрештою, думав я, якщо не заробимо, так хоч Сахалін подивимося, ми ж географи все-таки.
Дорогу на Сахалін ми оплачували самі, пізніше нам компенсували витрати, зворотний квиток нам купила компанія. Прибувши в Південно-Сахалінськ, ми відразу ж прибули в офіс компанії ТОВ Дружба. Тут ми були не перші, з нами, з кожним окремо уклали договір поспіль терміном на 22 дні, після закінчення цього терміну його можна було продовжити, сказали нам, путіна йде до кінця вересня. Нас тимчасово розмістили на ніч у гуртожитку, наступним вранці за нами прибув їхній автобус і повіз у місто Поронайськ, саме там нам належало провести наступні 22 дні.
Працювати доводилося багато, риби (кета) було багато, а коли косяк йшов, ми займалися переробкою морської капусти (водорість ламінарія). Тривалість робочого дня або зміни (робота йшла цілодобово) за договором повинна бути 12 годин. Але були дні, коли доводилося працювати по 16 годин - дуже багато риби, а людей не вистачало. Але наш бригадир завжди був пунктуальним у підрахунках переробок, записував аж до десятків хвилин.
Працювали довго і робота хоч і була технологічно досить проста, але дуже втомлює. Незважаючи на серпень, було якось прохолодно, під час роботи руки постійно були мокрі і мерзли, багато застудилися. Робота полягала в патрання, оброблення і заморожування риби в брикети по 30 кілограм. Ікра також була, її ми обережно витягували, і вона йшла в сусідній цех на засолку, там працювали тільки сахалинцы, робота з ікрою більш серйозна і відповідальна.
Коли риби не було - всього два дні нас кидали на переробку морської капусти, ми її чистили, сортували, мили, нарізали і відправляли на переробку на консервний завод.
За час роботи ми познайомилися з великою кількістю студентів з Томська, Єкатеринбурга, кілька людей було навіть з Москви. Виходили всі околиці Поронайска. Особисто мені все сподобалося, незважаючи на важку роботу.
Гроші нам перевели через тиждень після закінчення нашої зміни на розрахунковий рахунок зазначений нами при складанні договору, до того часу ми вже були в Уссурійську. За 22 дні путини кожен з нас заробив 36,5 тисяч рублів. Ох, як ми тоді раділи, навіть влаштували невеликий сабонтуйчик. На зароблені гроші я купив собі потужний ноутбук.
