До недавнього часу переробкою вторсировини майже ніхто не займався, але у зв'язку з екологічною обстановкою підприємці почали створювати свій бізнес і в цій сфері, переробка димового газу не є винятком.
Основні компоненти димового газу - азот, вуглекислий газ і водяна пара. Водяна пара ніякої цінності не представляє і може бути легко видалений з димового газу зіткненням газу з прохолодною поверхнею. Залишилися компоненти ціну вже мають.
Газоподібний азот застосовується в пожежогасінні, для перевезення і зберігання легкозаймистих і вибухових середовищ, як захисний газ для оберігання від окислення легкоокисляемых речовин і матеріалів, для запобігання корозії цистерн, продувки трубопроводів і ємностей, для створення інертних середовищ в силосних зерносховищах. Азотна захист запобігає ріст бактерій, застосовується для очищення середовищ від комах і мікробів. У харчовій промисловості до атмосфері азоту часто вдаються як до засобу, що підвищує термін зберігання швидкопсувних продуктів. Широке застосування знаходить газоподібний азот для отримання з нього рідкого азоту.
За найвищим тарифом (м.москва) це 60 руб. на 40-літр. балон вуглекислоти. У разі вилучення СО2 з димових газів котельних собівартість одержання вуглекислоти знижується, оскільки знижуються витрати на паливо і прибуток з установки збільшується. Установка може працювати цілодобово, в автоматичному режимі з мінімальним залученням людини до процесу одержання вуглекислоти. Продуктивність установки залежить від кількості міститься СО2 в димовому газі, конструкції установки і може досягати 25 балонів вуглекислоти в добу і більше.
Ціна 1 балона вуглекислоти в більшості регіонів Росії перевищує 500 рублів (грудень 2008 р.) Місячна виручка від реалізації вуглекислоти в цьому випадку досягає: 500 руб./бал. х 25 бал./сут. х 30 діб. = 375 000 руб. Виділяється при спалюванні тепло можна використовувати одночасно для опалення приміщень і нераціонального використання палива в цьому випадку не буде. При цьому слід мати на увазі, що екологічна обстановка за місцем вилучення вуглекислоти з димових газів тільки покращується, так як викиди СО2 в атмосферу знижуються.
Непогано себе рекомендує і спосіб вилучення вуглекислоти з димових газів одержуваних від спалювання деревних відходів (відходи лісозаготівлі та деревопереробки, столярних цехів та інш.). В цьому випадку та ж сама вуглекислотна установка доповнюється деревним газогенератором (заводського або самостійного виготовлення) для отримання древесногенераторного газу. Деревні відходи (чурки, тріска, стружки, тирса тощо) 1-2 рази на добу засипаються в бункер газогенератора, в іншому робота установки відбувається в тому ж режимі, як і у вищенаведеному.
Вихід вуглекислоти з 1 тонни деревних відходів становить 66 балонів. Виручка з однієї тонни відходів складає (при ціні балона вуглекислоти 500 руб.): 500 руб./бал. х 66 бал. = 33 000 руб.
При середній величині деревних відходів з одного деревопереробного цеху в 0,5 тонни відходів на добу, виручка від реалізації вуглекислоти може досягати 500 тис. руб. на місяць, а в разі ввезення відходів та з інших деревопереробних і столярних цехів виручка стає ще більше.
